The Guardian оцінило призначення 43-річного генерал-майора Михайла Драпатого головнокомандувачем ЗСУ як одне з небагатьох кадрових рішень воєнного часу, що здобуло майже одностайну підтримку в політичних, військових та громадських колах. Для читачів це означає, що зміна керівництва армії торкнулася широкого суспільного консенсусу, а не лише військових кабінетів.
Що змінюється на чолі армії
Драпатий належить до молодшого покоління українських командирів, сформованого понад десятиліттям бойових дій, і здобув репутацію на передовій. За оцінкою The Guardian, він уособлює розрив із радянською військовою культурою: рано почав використовувати безпілотники, делегував повноваження молодшим офіцерам і вимагав від них відповідальності за рішення. Новий головнокомандувач критикує радянський стиль мислення та мікроменеджмент і визнає проблему брехні всередині армії.
Як це стосується країни
- 21 липня президент Володимир Зеленський оголосив про звільнення Олександра Сирського і призначення Драпатого; 22 липня вийшли укази і він вступив на посаду.
- Того ж дня новим начальником Генштабу став колишній командувач ДШВ Ігор Скибюк.
- Кадрові зміни відбулися на тлі протестів у Києві та інших містах після відставки міністра оборони Михайла Федорова 16 липня.
- Ексміністр Федоров заявив, що головнокомандувач блокував ініціативи його команди, а Драпатий публічно підтримав Федорова.
У Facebook Драпатий написав, що попереду складна робота, тому працюватиме «без гучних обіцянок, з відповідальністю за свої рішення та повагою до людей, які тримають фронт». Сирський заявив, що служитиме Україні до перемоги.
Залишити відповідь