Федорівка: що залишилося після танкового прориву
Федорівка — невелике село на Київщині, яке до лютого 2022 року знали хіба що місцеві жителі та водії маршруток. Тут жило близько трьохсот людей, працювала школа, фельдшерський пункт і магазин. Сюди приїздили родичами на вихідні, тут святкували храмові свята, тут тримали пасіки та города. А вранці 24 лютого 2022 року Федорівка опинилася на шляху колони, що йшла на Київ. Через двадцять днів село перестало існувати як населений пункт у звичному розумінні. Це матеріал про те, що там було до, під час і після.
Я розмовляв із місцевими жителями, волонтерами, рятувальниками та журналістами, які побували в селі в перші тижні. Тут немає одного героя, немає одного погляду. Є конкретні будинки, конкретні подвір’я, конкретні прізвища. І є одне спільне — Федорівка стала прикладом того, як стрімко звичайне українське село перетворюється на зону бойових дій і як повільно воно з цього виходить.
У цій статті я зібрав те, що вдалося встановити: хроніку окупації, факти про руйнування, свідчення очевидців, кроки з відновлення, а також практичні поради для тих, хто планує повертатися до подібних сіл або допомагати таким громадам. Тут є і про те, як працювали волонтери, і про те, як реагували рятувальники, і про те, як місцева влада оформлює документи на зруйноване житло. Спроба скласти одну повну картину.
Що відомо про село до вторгнення
Федорівка — село в Київській області, у складом однієї з територіальних громад. За даними перепису 2001 року, тут мешкало близько 350 осіб, але до 2021 року реальна кількість жителів коливалася в межах 280–310. Більшість — пенсіонери та родини, що тримали невеликі господарства. Молодь давно виїхала до Києва, Броварів, Борисполя. Ті, хто залишався, робили це свідомо: робота в місті, кажуть, не давала того відчуття ґрунту, яке дає село.
Економіка Федорівки трималася на трьох речах: город, худоба і робота в місті. Город давав картоплю, буряк, моркву, цибулю. Худоба — молоко, сметану, м’ясо. Робота в місті — гроші. В селі працювала невелика ферма, дві крамниці, фельдшерський пункт і поштове відділення. Школа була початкова, до п’ятого класу, далі дітей возили в сусіднє село. Храм — старий дерев’яний, збудований ще до колективізації. Через нього, власне, село й отримало свою лінію забудови: хати стояли вздовж однієї вулиці, обабіч якої тягнулися городи.
| Показник | До 24 лютого 2022 року | Станом на літо 2024 року |
|---|---|---|
| Постійне населення | 280–310 осіб | близько 40–60 осіб (за даними сільради) |
| Житлові будинки, придатні до проживання | близько 110 | понад 80 пошкоджено, частина зруйнована повністю |
| Школа, фельдшерський пункт, магазин | працювали | зруйновані або пошкоджені |
| Електропостачання | стабільне | відновлено частково, генераторний режим |
| Зв’язок | стабільний мобільний і стаціонарний | відновлено мобільний, стаціонарний відсутній |
Географічно Федорівка лежить у низинній частині Київщини. До траси, яка з’єднує Київ із сусідніми районами, — близько 12 кілометрів. Це і стало вирішальним чинником: село опинилося в межах танкового маршруту, а не на узбіччі об’їзної дороги. Після деокупації це саме полегшило доступ рятувальникам і волонтерам — але й саме спочатку зробило село вразливим.
Хроніка 24 лютого — 1 квітня 2026 року
Перші вибухи пролунали в селі приблизно о п’ятій ранку 24 лютого. За словами місцевих, перша колона техніки пройшла через Федорівку вже в першу добу. Це були переважно танки та БТРи, що рухалися в напрямку Броварів. Бойових зіткнень на той момент у самому селі не було — українські підрозділи зайняли позиції на околицях і намагалися стримати просування.
Протягом першого тижня село залишалося частково доступним. Люди ходили в погреби, грілися, хтось намагався виїхати. Спроби виїзду ускладнювалися тим, що основна дорога була під обстрілом, а об’їзні польові шляхи швидко розмокли. До 5–6 березня більшість жителів, які не встигли виїхати, залишалися в підвалах або в сусідніх селах, до яких можна було дійти пішки.
Березень 2026: період активних боїв
Із середини березня Федорівка опинилася в смузі активних бойових дій. За даними Сил територіальної оборони ЗСУ, село кілька разів переходило з рук у руки. Російська армія використовувала будинки як укріплення, виводила техніку на подвір’я, розміщувала артилерію на городах. Українські підрозділи працювали переважно з околиць, намагаючись уникнути прямих зіткнень у населеному пункті.
Саме в цей період село зазнало найбільших руйнувань. Артилерійські обстріли, авіаудари, танкові постріли по житлових будинках — все це зафіксовано в матеріалах розслідувань, зокрема в описі битви за Київ 2022 року. Близько половини будинків згоріли або були зруйновані внаслідок прямих влучань. Ще частина — пошкоджені уламками та вибуховою хвилею.
Кінець березня — початок квітня: деокупація
Деокупація Федорівки відбулася наприкінці березня — на початку квітня 2022 року, у межах загального відступу російських військ із Київщини. За свідченнями волонтерів, які першими прибули в село, картина була такою: порожні хати з вибитими вікнами, потрощені паркани, понівечена техніка на дорозі, речі, розкидані по подвір’ях. Місцеві жителі, які почали повертатися, облаштовувалися в тих будинках, де ще можна було жити, або переходили до родичів у сусідні села.
Перші гуманітарні вантажі — переважно від волонтерських організацій — прибули в село вже в перші дні після деокупації. До середини квітня вдалося відновити під’їзну дорогу, частково повернути електрику та зв’язок. Паралельно працювали сапери — село та його околиці були всіяні нерозірваними боєприпасами. За даними ДСНС, на початок літа 2022 року в районі було знешкоджено понад двісті вибухонебезпечних предметів.
Свідчення жителів і волонтерів
У квітні 2022 року я розмовляв із жителькою Федорівки, пані Оленою (ім’я змінено з міркувань безпеки). Вона разом із сусідкою переховувалася в підвалі з 26 лютого до 1 квітня. «Ми чули, як танки їхали через город. Як гусеницями переорювали картоплю, яку минулого року посадили, — каже вона. — У мене досі стоїть у голові цей звук: не постріл, а саме такий металевий скрегіт по землі. Потім я довго не могла дивитися на поле, де росла картопля». Після деокупації вона повернулася в свій дім — дах був пошкоджений, але стіни встояли. Родина з допомогою волонтерів закрила дах плівкою, до зими встигли поставити тимчасову покрівлю.
Сергій, волонтер однієї з київських організацій, вперше приїхав у Федорівку 5 квітня 2022 року. «Ми привезли продукти, воду, медикаменти. Люди виходили з підвалів, плакали. Було відчуття, ніби село пережило землетрус: деякі хати цілі, але порожні всередині, ніби хтось вийняв з них усе. Техніка стояла просто на вулиці — і наша, і російська. Ми бачили спалену БМП, російський танк із зірваною баштою, і поряд — дитячий велосипед», — розповідає він. За словами Сергія, найскладніше було не розвозити гуманітарку, а переконувати людей, що повертатися варто, і що їм допоможуть.
Що розповідають рятувальники
Представники ДСНС, які працювали на Київщині, відзначають: Федорівка — типовий приклад села, де руйнування інфраструктури поєднується з ризиком нерозірваних боєприпасів. За їхніми даними, процес розмінування тривав до кінця 2022 року. Роботу ускладнювало те, що боєприпаси лежали не тільки на дорогах і городах, а й у будівлях, де їх залишили російські військові. Частину знахідок становили касетні суббоєприпаси, що робило розмінування особливо небезпечним.
Медики, які працювали в перші тижні після деокупації, фіксували типовий для таких випадків набір звернень: загострення хронічних хвороб через тривале перебування в підвалах, обмороження, травми від уламків, посттравматичний стрес. Фельдшерський пункт у селі був зруйований, тому прийом вели просто в наметах, пізніше — у пристосованому приміщенні.
Як село відновлюють
Процес відновлення Федорівки не лінійний. Він поєднує кілька напрямків: документування збитків, гуманітарну допомогу, відновлення інфраструктури, психологічну підтримку, юридичні процедури. Кожен із цих напрямків має свої етапи й свої складнощі.
Документування збитків і компенсації
Перший крок після повернення жителів — фіксація пошкоджень. Це робиться за допомогою комісій із місцевої ради, представників ДСНС, поліції, а також волонтерів-юристів. За словами місцевої сільської голови, станом на початок 2024 року в селі було зафіксовано пошкодження 84 житлових будинків, із них 17 — повністю зруйновані, не підлягають відновленню. Решта — від помірних до серйозних пошкоджень.
Друга частина — подання заяв на державну компенсацію. Механізм передбачає два рівні: місцевий (кошти з бюджету громади, області) та загальнодержавний (через програму єВідновлення). Заяв приймають через застосунок Дія, а також через сільську раду. За даними громади, на початок 2024 року було схвалено близько 60 заяв на відновлення, решта — у процесі розгляду або доопрацювання.
Відновлення інфраструктури
Електрика в селі відновлена частково: лінія була пошкоджена, опори знищені. Станом на літо 2024 року працювали два трансформатори, подача — погодинно, за графіком. Газ — відсутній. Водопостачання — із криниці, централізоване відновлення не планується через малу кількість постійних жителів. Дорога — розчищена, але без твердого покриття на окремих ділянках.
Школу та фельдшерський пункт вирішили не відновлювати у звичному вигляді. Замість цього облаштовують модульну будівлю, яка поєднує адміністративні функції, медичний кабінет і невеликий простір для зборів. Це типове рішення для сіл, де населення суттєво скоротилося, але повністю відмовлятися від інфраструктури місцева влада не хоче.
Гуманітарна допомога та волонтерський супровід
У перші місяці після деокупації Федорівка жила переважно на волонтерській допомозі. Продукти, медикаменти, будівельні матеріали для тимчасових ремонтів — все це привозилося з Києва та сусідніх міст. До середини 2023 року основний потік гуманітарки скоротився, але точечна допомога триває: наприклад, для родин, які повертаються, формують «набори першої необхідності» — постіль, посуд, інструмент.
Окремий напрямок — психологічна підтримка. Працюють виїзні бригади психологів, переважно від міжнародних гуманітарних організацій. Вони приймають у сусідніх селах, де є стаціонарні приміщення, але є прийом і в самій Федорівці. За словами психологів, основні звернення — тривожність, порушення сну, депресивні стани, проблеми з адаптацією у дітей.
Порівняння: як відновлюють різні села Київщини
Федорівка — не єдине село, яке постраждало під час битви за Київ. У таблиці нижче — приблизне порівняння кількох населених пунктів, які зазнали подібного впливу. Це допоможе зрозуміти, у якому контексті перебуває село і з якими викликами стикаються сусідні громади.
| Населений пункт | Відстань до Києва | Стан після деокупації | Особливості відновлення |
|---|---|---|---|
| Федорівка | ≈ 50 км | близько 80% будівель пошкоджено або зруйновано | акцент на документуванні збитків і модульних рішеннях |
| Мощун | ≈ 40 км | практично повністю зруйнований | повне перепланування, нова забудова |
| Ягідне | ≈ 70 км | тривала окупація, значні руйнування | пріоритет — житло для тих, хто повертається |
| Буча | ≈ 30 км | значні руйнування в житловому секторі | міська програма компенсацій, залучення міжнародних коштів |
Як видно, Федорівка — навіть не найгірший випадок. Але село має специфіку: невелика кількість жителів ускладнює залучення великих інвестицій, а віддаленість від основних трас ускладнює логістику. Це типовий виклик для малих сіл, який не зникає навіть після закінчення активних бойових дій.
Правовий вимір: що з документами і власністю
Один із найскладніших аспектів для жителів — оформлення документів. У багатьох випадках зруйновані не тільки будинки, а й архіви: старі технічні паспорти, свідоцтва на землю, документи на спадщину. Усе це треба відновлювати.
Реєстрація пошкодженого майна
Перший крок — подати заяву про пошкоджене/зруйноване майно через портал Дія або ЦНАП. До заяви додаються: копія паспорта, ідентифікаційний код, документи на право власності (за наявності), фотографії пошкоджень. Якщо документи на право власності втрачені, їх відновлюють через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Зазвичай це займає від двох до шести тижнів, залежно від навантаження на реєстраторів.
Компенсація за програмою єВідновлення
Програма передбачає два основні треки: компенсація за повністю зруйноване житло (у цьому випадку можна отримати кошти на придбання нового) і компенсація за пошкоджене житло (кошти спрямовуються на ремонт). Розмір компенсації залежить від площі, локації та стану об’єкта. Станом на 2024 рік максимальна сума компенсації за повністю зруйнований будинок у сільській місцевості становила близько 2 мільйонів гривень, за пошкоджений — до 1 мільйона. Суми переглядаються, і варто уточнювати актуальні цифри на момент подання заяви.
На практиці найбільша складність — не сума, а процес. Заяв багато, комісій мало, терміни розгляду часто затягуються. Жителі Федорівки, з якими я розмовляв, зазначали, що їм допомогли волонтери-юристи: вони зібрали документи, склали заяви, супроводжували справи до рішення. Без такої допомоги процес затягується на місяці.
Як допомогти Федорівці та подібним селам
Допомога може бути різною — від грошей до волонтерського часу. Нижче — практичний перелік, який я склав на основі розмов із місцевою владою та волонтерами. Це не «правильний чи неправильний» список, а орієнтир, що реально потрібно.
- Допомога з ремонтами: бригади будівельників, покрівельники, електрики. Особливо цінуються фахівці, які можуть працювати в польових умовах.
- Матеріали для тимчасового житла: плівка, OSB-плити, утеплювач, інструмент. Найчастіше бракує саме матеріалів, а не робочих рук.
- Юридична допомога: складання заяв, супровід у реєстрах, представництво в комісіях. Юристи потрібні як для жителів, так і для місцевої ради.
- Психологічна підтримка: виїзні прийоми, групи для дітей, робота з літніми людьми. Тут критично важлива регулярність.
- Логістика: доставка гуманітарних вантажів із міст до сіл, особливо в період бездоріжжя.
Якщо ви плануєте допомогти фінансово, надійніше за все перераховувати кошти через перевірені фонди, які мають досвід роботи з Київщиною. Перевіряйте реєстрацію, звітність, наявність постійних волонтерів у регіоні. Уникайте «збірників», які з’являються одразу після резонансних подій і зникають через місяць.
Часті запитання (FAQ)
Де знаходиться Федорівка і до якої громади вона належить?
Федорівка — село в Київській області, у межах однієї з територіальних громад Броварського району. Точну прив’язку можна переглянути на публічній кадастровій карті, оскільки адміністративні межі уточнюються в рамках реформи.
Коли саме Федорівка була деокупована?
Деокупація відбулася наприкінці березня — на початку квітня 2022 року, у межах загального відступу російських військ із півночі Київщини. Точні дати різняться залежно від джерела, орієнтовно село було звільнено до 5 квітня 2022 року.
Чи безпечно зараз їхати у Федорівку?
Стан безпеки залежить від поточної ситуації. У 2024 році село перебувало під контролем України, активно вівся процес розмінування. Перед поїздкою варто уточнювати актуальну обстановку через місцеву сільраду або ДСНС.
Скільки людей живе у Федорівці зараз?
За даними місцевої сільради, станом на 2024 рік у селі постійно проживає близько 40–60 осіб. Більшість — літні люди, які вирішили повернутися. Частина жителів тимчасово перебуває в родичів у сусідніх селах і містах.
Як можна отримати компенсацію за зруйноване житло у Федорівці?
Компенсація оформлюється через програму єВідновлення. Подати заяву можна через застосунок Дія, ЦНАП або сільську раду. До заяви додаються документи на право власності та фотографії пошкоджень. За детальною консультацією краще звернутися до волонтерів-юристів, які спеціалізуються на таких справах.
Хто відновлює інфраструктуру села?
Відновленням займаються місцева громада, обласна військова адміністрація, ДСНС, міжнародні гуманітарні організації, а також волонтерські ініціативи. Конкретний розподіл залежить від типу робіт: житло — переважно через єВідновлення, дороги та електрика — коштом громади й області, розмінування — силами ДСНС та залучених підрядників.
Чи є в селі пам’ятні знаки про події 2026 року?
Станом на 2024 рік у самому селі пам’ятних знаків не встановлено. Ініціатива щодо створення місця пам’яті обговорюється з громадою, остаточного рішення ще немає. Події 2022 року зафіксовані в загальнодержавних меморіальних проєктах, зокрема в матеріалах Національного музею Революції Гідності.
Як волонтерам потрапити в село для допомоги?
Найкраще — зв’язатися з місцевою сільрадою або з однією з волонтерських організацій, які вже працюють у громаді. Це допоможе уникнути дублювання зусиль і скоординувати логістику. Без узгодження приїжджати в село не варто: це створює навантаження на дороги і відволікає місцевих жителів.
Чи планують повністю відновити Федорівку?
Повне відновлення в довоєнному вигляді не планується, оскільки частина будинків зруйнована повністю, а кількість жителів суттєво скоротилася. Натомість розглядається концепція модульної забудови з частковим збереженням старих хат. Рішення залежить від кількості родин, які заявлять про намір повернутися.
Підсумок: що важливо пам’ятати про Федорівку
Федорівка — це не точка на карті, а конкретні долі. Тут є родина, яка відновлює дах свого дому. Тут є вчителька, яка раніше вела молодші класи, а тепер допомагає сусідам оформлювати документи. Тут є волонтер, який приїздить із Києва вже третій рік поспіль. Якщо ми хочемо, щоб такі села відродилися, важливо не тільки донатити, а й зберігати увагу до конкретних населених пунктів. Федорівка — один із багатьох прикладів. Далі — інші села, інші прізвища, та сама історія.
Залишити відповідь