На 95-му році життя 8 вересня померла шістдесятниця, журналістка та громадська діячка Маргарита Довгань — за три дні до 96-го дня народження, який мав припасти на 11 вересня. Про смерть 9 вересня повідомила її донька Катерина Довгань.
Родинне коріння і сталінські репресії
Маргарита Довгань народилася в Ташкенті, куди її родина потрапила внаслідок сталінських репресій. У 1928 році дідуся, митного офіцера на кордоні з Польщею, радянська влада заарештувала як «ворога народу» і відправила в політичний табір у Середню Азію. Лише в серпні 1944 року родина повернулася до Києва, де Маргарита закінчила школу та відділення журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.
Місвіц у шістдесятницькому русі
Довгань належала до українського національного руху 60–80-х років XX століття. Працювала в газеті «Вечірній Київ» та літературному виданні «Друг читача», товаришувала та працювала пліч-о-пліч із Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним і В’ячеславом Чорноволом. Вона організовувала масштабні поетичні вечори; за один із них — де вірші читали 13 поетів — її звільнили з «Вечірнього Києва».
Подальша доля і вшанування
Від ув’язнення та таборів Довгань урятував запис у паспорті «русская». Попри тиск вона листувалася з політв’язнями й опікувалася їхніми родинами, на початку 1990-х працювала в Народному Русі України, була учасницею Помаранчевої революції та Революції гідності. Похорон буде приватним, на честь шістдесятниці організують вечір пам’яті. Співчуття у зв’язку зі смертю висловив Національний музей Революції Гідності.
Залишити відповідь